Упаковка що біорозпадається з рослинної сировини

Приблизно 98% світового об’єму полімерних матеріалів виробляється з копалин – нафти, газу, продуктів переробки вугілля. Рано чи пізно ці копалини закінчаться. В будь-якому випадку, за офіційними даними запасів нафти в Росії вистачить ще на 22 роки, в Казахстані – на 40 років. Ну а інші країни, не настільки багаті на природні ресурси, вже зараз змушені думати про своє майбутнє. Тому підвищення цін на нафту і газ – це об’єктивна реальність.
Окрім виснаження запасів енергоносіїв необхідність в зміні структури ресурсів енергоспоживання диктується досить тривожними кліматичними змінами, явно пов’язаними з діяльністю людини і зростаючим забрудненням природного середовища.
Біополімери представляють собою продукти синтезу на основі цукру, крохмалю, целюлози, лігніну і рослинних масел. За наявними розрахунками протягом життєвого циклу біополімерів (від отримання до повного перегнивання на звалищі або спалювання в якості пального) утворюється значно менше вуглекислого газу, ніж у пластиків з нафтохімічної сировини.
Виробництво полімерів на основі рослинної сировини – це шлях збереження енергії. Наприклад, порівняно з поліетиленом при виробництві кожної тони біопластику економиться від 12 до 40 ГДж енерговитрат. Окрім того, пластики з натуральної сировини, що біорозкладаються полегшують проблему захоронення, компостування пластикових відходів, зокрема тарних матеріалів, що мають досить короткий життєвий цикл і складають значну частину побутових відходів. В США розповсюджене висловлювання «thinking outside the oil barrel» - мислити за межами нафтового бареля, для російського вуха звичніше «за межами нафтової труби».
Багато людей залишають посуд з пластику, пакети, одноразові столові прибори після пікніку на природі. В даному випадку можна особливо не турбуватись про подальшу долю такого сміття. Адже достатньо посуд і тару з біопластику просто прикопати землею і декілька тижнів потому все природним шляхом перетвориться на перегній. Так само і на звалищах, біопластики розкладаються, перетворюючись на промисловий перегній і, відповідно, відпадає проблема захоронення й утилізації.

ПЕРЕВАГИ ПОЛІМЕРІВ ЩО БІОРОЗПАДАЮТЬСЯ:

можливість обробки, як і звичайних полімерів, на стандартному устаткуванні;
низький бар’єр пропускання кисню, водяної пари (оптимально для використання в області харчової упаковки);
швидкий і повний розпад при спеціально створених або природних умовах;
відсутність проблем з утилізацією відходів;
незалежність від нафтохімічної сировини;
полімери, що біорозпадаються, з рослинної сировини мають можливість вторинної переробки без нанесення шкоди навколишньому середовищу.